Valmistavan opetuksen järjestämisen periaatteet ja opetussuunnitelma
Valmistavan opetuksen järjestäminen
Mitä on valmistava opetus?
Perusopetukseen valmistavan opetuksen sisällöt ja toteutus
Valmistava opetus on tarkoitettu 7–17-vuotiaille lapsille, jotka eivät vielä osaa tarpeeksi suomea perusopetuksen aloittamiseksi. Valmistavaa opetusta toteutetaan eri tavoilla, ryhmämuotoisesti tai osana perusopetuksen ryhmää. Yleensä lapsen ikä määrää, millaiseen valmistavaan opetukseen hän osallistuu.
Peruskoulun 1. ja 2. luokilla oppilaat saavat yleensä valmistavaa opetusta tavallisessa suomenkielisessä ryhmässä. Sitä kutsutaan inklusiiviseksi opetukseksi. Alaluokilla opetus on paljolti tekemällä oppimista, mikä helpottaa kielen omaksumista. Samalla valmistavan opetuksen oppilailla on mahdollisuus tutustua oman ikäisiin lapsiin.
Opetusta on oppilaan ikä- ja valmiustaso huomioiden 20–28 tuntia viikossa.
Opetus perustuu erilliseen perusopetukseen valmistavan opetuksen opetussuunnitelmaan. Valmistavassa opetuksessa saa yleensä opiskella enintään yhden kalenterivuoden ajan. Valmistava opetus voi päättyä jo aikaisemmin, jos oppilaan kielitaito sitä edellyttää, ja hän pystyy seuraamaan suomenkielistä opetusta. Opettaja arvioi oppilaan osaamisen.
Kolmannesta vuosiluokasta eteenpäin valmistavan opetuksen oppilaat opiskelevat omissa valmistavaan opetukseen erikoistuneissa ryhmissä, mikäli oppilasmäärä edellyttää ryhmän perustamista.
Opinto-ohjelma
Valmistavan opetuksen ryhmissä on oppilaita erilaisista taustoista, samoin kuin monen ikäisiä oppilaita, ja jokaiselle valmistavan opetuksen oppilaalle tehdään oma opinto-ohjelma.
Opinto-ohjelmassa kerrotaan oppilaan koulunkäyntihistoria, vahvuudet ja haasteet, oppilaan henkilökohtaiset tavoitteet, opiskeltavat oppiaineet ja tuntimäärät sekä opetukseen liittyvät järjestelyt.
Opinto-ohjelman tekevät yhdessä oppilas, huoltaja sekä opettaja.
Opetuksen pääpaino on suomen kielen opinnoissa. Tavoitteena on kehittyvä alkeiskielitaito.
• Oppilas selviää useimmin toistuvista rajatuista arkisista kielenkäyttötilanteista.
• Oppilas osaa nimetä tuttuja asioita, tunnistaa puhutusta ja kirjoitetusta kielestä tuttuja sanoja ja ilmauksia.
• Oppilas ymmärtää hitaasta ja tarvittaessa toistetusta puheesta lyhyet ohjeet ja tutut aiheet.
• Oppilas ymmärtää opetuspuheesta ja oppikirjatekstistä kuvien ja selvästi osoitettujen ydinsanojen avulla aiheen.
• Oppilas kirjoittaa tuttuja sanoja ja lyhyitä lauseita. Kehittyvä alkeiskielitaito tarkoittaa, että oppija tarvitsee vielä paljon tukea.
• Oppilas tarvitsee runsaasti malleja ja tukea sekä annettua sanastoa tuottaakseen lyhyen suullisen tai kirjallisen tekstin.
• Oppilas tarvitsee vielä omankielistä tukea uusien asioiden omaksumiseksi.
• Oppilas tarvitsee paljon havainnollistamista ja kuvatukea sekä selkeää ja hidasta puhetta, toistoa ja kääntämistä.
Suomen kielen lisäksi valmistavan opetuksen ryhmässä voidaan opiskella muita peruskoulun oppiaineita. Useimmiten opiskellaan matematiikkaa ja englannin kieltä, sekä sisältöjä biologiasta, maantiedosta, fysiikasta, kemiasta, historiasta, kuvataiteesta, musiikista, liikunnasta ja käsitöistä. Opettaja valitsee opiskeltavat sisällöt ryhmän tai yksittäisten oppilaiden taitojen ja tarpeiden perusteella.
Varsinaisen opetuksen lisäksi suomen kieltä tuodaan esille kaikessa toiminnassa. Opettaja sanoittaa arkista toimintaa ja käyttää kaikessa opetuksessa kuvatukea ja havaintovälineitä.
Oppilaalle tarjotaan opetuksen lisäksi myös oppilaanohjaukseen, oppimisen tukeen sekä oppilashuoltoon liittyviä palveluja.
Integrointi
Jo valmistavan opetuksen aikana oppilaat osallistuvat taitojensa mukaan myös tavallisen suomenkielisen luokan tunneille. Nämä integraatiotunnit aloitetaan usein erilaisista taide- ja taitoaineista kuten liikunta ja musiikki. Jotkut käyvät myös esimerkiksi matematiikan tai vaikkapa ympäristöopin tunneilla.
Oppilaan aiemmista opinnoista ja taitotasosta riippuen opetusta järjestetään niin, että oppilas voi hyödyntää aiempaa osaamistaan ja pystyy mahdollisimman paljon kehittymään myös kaikessa siinä, mitä suomenkieliset ikätoverinsa opiskelevat.
Oppilas saa mahdollisuuksien mukaan osana valmistavaa opetusta myös oman äidinkielensä opetusta tai oman äidinkielisen ohjaajan palveluita.
Arviointi
Kun valmistava opetus on päättymässä, opinto-ohjelmaan arvioidaan oppilaan oppimista. Arviointi on sanallista. Arviointi keskittyy siihen, miten hyvin oppilas on saavuttanut hänelle asetetut tavoitteet.
Oppilas saa todistuksen valmistavaan opetukseen osallistumisesta.
Valmistavan opetuksen jälkeen
Oppilas siirtyy perusopetukseen omaan lähikouluunsa, oman ikä- ja/tai taitotasonsa mukaiselle vuosiluokalle.
Jos oppilas ei ole valmistavassa opetuksessa saavuttanut alkeiskielitaitoa, tai hänellä on muuten suuria puutteita taidoissa, hän voi siirtyä yhtä vuotta alemmalle vuosiluokalle. Silloin suomen kielen taito saa lisää aikaa kehittyä ennen perusopetuksen päättymistä.
Opetushallituksen päivitetyt ohjeet 23.6.2022
Maahanmuuttotaustaisten-oppilaiden-perustaitojen-ja-opetuskielen-vahvistaminen
Opetussuunnitelman mukainen opetus
Opetuksen järjestäjä päättää valmistavan opetuksen aloittamisesta ja laajentamisesta tarpeen mukaan. Opetus voidaan käynnistää ja laatia perusopetukseen valmistavan opetuksen opetussuunnitelma Opetushallituksen 2015 laatimien perusteiden mukaisesti Perusopetukseen valmistavan opetuksen opetussuunnitelman perusteet 2015.
Jämsän kaupungissa on laadittu paikallinen valmistavan opetuksen opetussuunnitelma Valmistavan opetuksen opetussuunnitelma, jonka mukaisesti maahanmuuttajataustaisille lapsille ja nuorille järjestetään perusopetukseen valmistavaa opetusta.
Opetusta järjestetään tarpeen mukaan ryhmämuotoisena tai integroituna yleisopetuksen ryhmiin lähikouluissa, tai vaihtoehtoisesti keskitetysti joissakin tietyissä perusopetuksen oppilaitoksissa.
Valmistava opetus niveltyy osaksi perusopetusta ja koulun toimintakulttuuria. Yhteistyö ja työnjako valmistavan opetuksen ja perusopetuksen välillä on tärkeää määritellä ja tehdä kouluyhteisö tietoiseksi valmistavan opetuksen tavoitteista.
Rehtori ja koulun johto ovat tässä avainasemassa. On keskeistä ymmärtää, että valmistava opetus ei tee oppilaasta valmista perusopetukseen, vaan antaa valmiuksia esi-ja perusopetusta varten. Valmistavan opetuksen opettaja tekee yhteistyötä luokan- ja/tai aineenopettajan kanssa: opetuksen suunnittelu ja yhteisarviointi esimerkiksi taito- ja
taideaineissa S2-opettajan kanssa: suomen kielen opetuksen suunnitelmallisuus ja jäsentyneisyys alusta lähtien
laaja-alaisen erityisopettajan kanssa: oppimisvaikeuksien varhainen tunnistaminen, erityisopetuksen menetelmien hyödyntäminen resurssiopettajan kanssa: katkeamaton polku valmistavasta perusopetukseen
Що таке підготовче навчання в груповій формі
Підготовче навчання призначене для дітей віком від 7 до 17 років, які ще недостатньо
володіють фінською мовою для того, щоб почати отримувати загальну освіту.
Підготовче навчання може набувати різні форми. Вік дитини визначає тип навчання,
яке вона отримуватиме.
Діти навчаються 20-28 годин на тиждень. Викладання
ведеться за окремим навчальним планом для підготовчих класів загальноосвітньої
школи.
Учні можуть отримувати підготовче навчання протягом не більше одного календарного
року. Якщо учень у змозі навчатися фінською мовою, підготовче навчання може
завершитися раніше. Учитель буде оцінювати навички дитини.
Підготовче навчання для учнів 7-17 років
Починаючи з 3 класу учні підготовчих класів навчаються у своїх групах, які спеціалізуються на підготовчому навчанні. У підготовчих групах навчаються учні з різним
рівнем підготовки.
План навчання
Для кожного учня, котрий проходить підготовче навчання, розробляється
індивідуальний план навчання. У планіv навчання детально описана історія навчання учня в школі, його сильні сторони та проблеми, особисті цілі, навчальні предмети та кількість годин, а також організаційні моменти, пов'язані з навчанням. План навчання складається в співпраці між учнем, його опікунами та вчителем.
Фінська мова
У процесі навчання головна увага приділяється вивченню фінської мови.
Ціль — досягти розвитку елементарних мовних навичок.
• Учень у змозі впоратися з більшістю звичайних повторюваних мовних ситуацій.
• Учень у змозі називати знайомі речі та впізнає знайомі слова й фрази в усній та письмовій мові.
• Учень розуміє короткі вказівки та знайомі предмети в повільному мовленні, що повторюється за необхідності.
• Учень розуміє тему навчання з мовлення вчителя й підручника за допомогою зображень та чітко позначених ключових слів.
• Учень у змозі писати знайомі слова та короткі речення.
Розвиток елементарних мовних навичок означає, що учень усе ще потребує значної підтримки.
• Учню потрібні численні моделі та підтримка, а також надана лексика для створення короткого усного чи
письмового тексту.
• Учню все ще потрібна значна підтримка рідною мовою для засвоєння нового матеріалу.
- Учню потрібні численні ілюстрації та підтримка з опорою на зображення, а також чітке й повільне мовлення,
повторення та переклад.
Крім фінської мови в підготовчій групі викладаються інші загальноосвітні шкільні предмети. Найбільш поширений предмет — математика; учні також вивчають матеріал із галузі біології, географії, фізики, хімії,
історії, образотворчого мистецтва, музики, фізкультури та ремесел. Учитель вибирає матеріал для вивчання на основі навичок і потреб групи.
Крім власне викладання, фінській мові приділяється особлива увага в усіх видах діяльності. У процесі навчання вчитель вербалізує повсякденні дії та взаємодію, а також використовує якомога більше засобів візуальної підтримки та інших допоміжних ілюстративних засобів. Учнів заохочують використовувати фінську мову без
коливань.
Інтеграція
Під час підготовчого навчання учні вже беруть участь також в уроках для звичайного класу з фінською мовою
викладання, відповідно до їхніх навичок. Ці інтеграційні уроки часто починаються з таких предметів, як фізкультура й музика. Деякі учні також відвідують уроки з таких предметів, як математика або екологія.
У залежності від попереднього навчання учня та рівня його навичок, навчання будується таким чином, щоб учень міг використовувати свої раніше здобуті навички та максимально розвиватися в усіх предметах, які вивчають його фінськомовні однолітки.
Рідна мова
У рамках підготовчого навчання також виділяється дві години на тиждень для вивчення рідної мови. Вивчення рідної мови необов'язково має відбуватися в тій самій школі, де учень проходить основне навчання.
Оцінювання
Наприкінці підготовчого навчання відбувається оцінювання успішності учня за планом навчання. Оцінювання проводиться усно. Оцінювання зосереджене на тому, наскільки успішно учень досяг поставлених перед ним цілей. Також можуть використовуватися деякі інструменти проміжної оцінки чи самооцінки, розроблені
самою школою. Учень отримує свідоцтво про проходження підготовчого навчання.
Після підготовчого навчання
Після завершення підготовчого навчання учні переходять до здобуття загальної освіти. Учні переводяться до їхньої місцевої школи, якщо вони відвідували підготовчий клас у іншому закладі. Учень також може попросити продовжити навчання в тій школі, де він проходив підготовче навчання. Якщо в школі є місця, директор може також прийняти учнів з іншої школи.
Після проходження підготовчого навчання учень переводиться в клас відповідно до його віку. Якщо учень не набув елементарних мовних навичок у підготовчому класі або має суттєві недоліки у своїх навичках, йому може бути дозволено перейти в клас на один рівень нижче того, що відповідає його віку. Це дасть учню більше часу для розвитку навичок фінської мови до закінчення загальної освіти.