1. Kristinusko on maailman suurin uskonto

Jeesus Nasaretilainen:

Kristinusko syntyi juutalaisuuden pohjalta Jeesus Nasaretilaisen elämän ja opetuksien ympärille. Pienestä kalastajajoukon uskonnosta muodostui aikojen saatossa suurin maailmanuskonto, joka on vaikuttanut jokaiseen länsimaalaiseen yhteiskuntaan.

Jeesus Nasaretilainen syntyi vaatimattomissa oloissa noin 2 000 vuotta sitten. Jeesus kritisoi juutalaisia kirjanoppineita ja ulkokohtaista, tekopyhää uskoa. Jeesus sai ympärilleen kuulijoita, joista myöhemmin 12 tuli hänen opetuslapsikseen.

Jeesuksen elämäntapa herätti suurta ärtymystä juutalaisten fariseusten eli kirjanoppineiden keskuudessa. Noin kolmenkymmenen vuoden ikäisenä Jeesus pidätettiin ja tuomittiin ristinkuolemaan.

Jeesuksen läheisimmät ihmiset surivat kovasti mutta yllättyivät suuresti, kun Jeesuksen hauta oli tyhjä. Enkeli ilmoitti heille ensin Jeesuksen ylösnousemuksesta, ja myöhemmin Jeesus itsekin näyttäytyi vielä seuraajilleen.

Alkuseurakunta:  Jeesuksen seuraajat perustivat oppinsa Jeesuksen opetuksiin ja ylösnousemususkoon. He kertoivat eteenpäin evankeliumia eli ilosanomaa Jeesuksesta ja perustivat seurakuntia.

Tärkeimpiä Jeesuksen seuraajia olivat Pietari ja Paavali. Syyrian Antiokiassa olevat opetuslapset tahtoivat itseään kutsuttavan ”kristityiksi”. Nimi tulee Jeesuksen kutsumanimestä Kristuksesta, joka tarkoittaa juutalaisessa perinteessä voideltua Kuningasta.

Kristittyjen alkutaival ei ollut helppo: he joutuivat rajujen roomalaisten vainojen kohteeksi. Merkittävä seikka kristinuskon leviämiselle oli keisari Konstantinus Suuren kääntyminen kristinuskoon, minkä seurauksena kristinuskosta tuli sallittua Rooman valtakunnassa.

Varhaiset kristityt alkoivat koota oppejaan yhteen, ja niistä muodostettiin Raamattuun Uusi testamentti Vanhan testamentin lisäksi. Siinä Jeesuksen elämästä ja opetuksista kertovat eniten neljä evankeliumia: Matteus, Markus, Luukas ja Johannes. Myös muslimit tunnustavat Jeesuksen, mutta heille Jeesus on profeetta, ei Jumala.

2. Kristillinen oppi ja elämäntapa

Kristillinen oppi pohjautuu Jeesuksen ja hänen seuraajiensa opetuksiin. Tarkasta opista on ollut erimielisyyksiä jo kristinuskon alkuajoista lähtien, mutta yhteisiä näkemyksiä on vahvistettu kirkolliskokouksissa, ja niiden pohjalta on muodostettu uskontunnustuksia.

Uskontunnustuksissa kristinusko määritellään yksijumalaiseksi uskonnoksi. Jumalalla on kuitenkin kolme muotoa eli persoonaa – Isä, Poika ja Pyhä Henki. Uskomalla Pojan eli Jeesuksen ristinkuolemaan kristitty saa syntinsä anteeksi ja pääsee taivaaseen. Pyhä Henki on uskon vahvistava ja ylläpitävä voima. Esimerkiksi Jehovan todistajille Jeesus on tärkeä hahmo, mutta he eivät usko Pyhään kolminaisuuteen. Siksi he eivät ole kristittyjä.

Kristinuskon jakaantuminen eri kirkkoihin:

Uskon tulkinnoista on kuitenkin muodostunut historiassa suuriakin skismoja eli riitoja. Merkittävin näistä on idän ortodoksisen ja lännen katolilaisen kirkon ero vuonna 1054.

Toinen merkittävä eroaalto tapahtui 1500-luvulla, kun Martin Lutherin aloittamanuskonpuhdistuksen myötä katolisesta kirkosta erkani useita protestanttisia kirkkoja, mukaan lukien Pohjoismaissa pääsuuntauksena oleva luterilainen kristinusko.

Ekumenia:

Viha ja riidat ovat kuitenkin vastoin Jeesuksen opetuksia, joissa korostetaan anteeksi antoa ja jopa kehotetaan rakastamaan vihamiestään. Uskoon kuuluukin kristillisen opin mukaan lähimmäisenrakkaus, joka tarkoittaa kaikista maailman ihmisistä huolehtimista. Kristilliset kirkot ovat lähentyneet toisiaan ekumenian, eli kirkkojen välisen yhteistyön myötä. Ekumeniassa tavoitellaan sitä, mikä uskossa ja opissa on yhteistä.

Ekumenian seurauksena erilaiset kristilliset kirkkokunnat ja suuntaukset ovat viime vuosikymmeninä korostaneet yhteiskristillisyyttä. Tällöin kristilliset kirkot ja suuntaukset levittävät evankeliumia yhdessä eteenpäin, pienistä opillisista eroista huolimatta.

Pääsuuntaukset: 1. Roomalaiskatolinen kirkko 2. Ortodoksinen kirkko 3. Protestantit (esim. luterilaiset ovat protestantteja)

5. EVANKELIS-LUTERILAINEN KIRKKO

Protestanttiset kirkot syntyivät 1500-luvulla Martin Lutherin aloittaman uskonpuhdistuksen vaikutuksesta.
Ne erosivat roomalais-katolisen kirkon yhteydestä.

Kuva: Martin Luther. Kuvalähde Wikipedia

Protestantismi alkoi alun perin Lutherin ja hänen työtovereidensa ympäriltä alkaneesta kansanliikkeestä. Nimi protestanttinen tulee sanasta protestoida. Protestanttiset kirkot vastustivat silloisen katolisen kirkon tapaa toimia ja opettaa.

Protestanttisille kirkoille ominaista on Raamatun merkityksen korostaminen. Oli tärkeää saada käännettyä Raamattu kansankielelle. Tämän vuoksi mm. suomelle luotiin aikoinaan kirjakieli. Myös jumalanpalvelukset tuli toimittaa kansankielellä. Saarna, eli mm. evankeliumia selittävä opetuspuhe, tuli keskeiseksi. Luterilaista kirkkoa onkin kutsuttu sanan kirkoksi.

Jotkin protestanttiset kirkot ovatkin hylänneet kuvat kirkkorakennuksista, sillä niiden näkemyksen mukaan kuvien katselua tärkeämpää on tulla kuuntelemaan, mitä kirkolla on opetettavana. Muutoinkin protestanttisten kirkkojen pyhäköt ovat katolisia ja ortodoksisia tiloja yksinkertaisemmin koristeltuja.

Koska paavin asema katolisessa kirkossa ja koko Euroopassa oli noussut niin merkittäväksi, havitteli paavin asemaan moni vallanhimoinen mies, jonka tarkoitusperät olivat usein kaikkea muuta kuin kristilliset. Tämä on yksi syy siihen, miksi protestanttiset kirkot halusivat eroon vahvasta kirkollisesta hierarkiasta. Sen sijaan maallikoiden merkitys korostui, samoin kuin henkilön persoonallinen vakaumus.

 

Protestanttiset suuntaukset

1. Protestanttisiin kirkkoihin kuuluu useita erilaisia suuntauksia. Evankelis-luterilaisuus on yksi niistä. (72 miljoonaa)
2. Toinen suuri protestanttinen suuntaus on reformoitu kirkko, joka sai alkunsa muun muassa Jean Calvinin opetuksista. (Tätä suuntausta kutsutaan myös kalvinismiksi.) Reformoidut kirkot ovat yleisiä esimerkiksi Sveitsissä, Alankomaissa ja osissa Yhdysvaltoja. Ne eroavat esimerkiksi luterilaisista kirkoista joissakin opillisissa ja käytännön asioissa. Molemmat korostavat Raamattua mutta esimerkiksi ehtoollisen merkityksestä ja kirkon järjestyksestä (eli miten kirkkoa johdetaan) on erilaisia näkemyksiä. (75miljoonaa)

Reformoituihin kirkkoihin lukeutuu myös...

1. presbyteerikirkko (Skotlannissa, eroaa reformoiduista lähinnä kirkkojärjestyksen osalta)
2. puritanismi(Syntyi Englannissa, vaikuttaa Yhdysvalloissa. Puritanismissa pyhää sanaa oli levitettävä kaikkialle ja ihmiset oli saatava ymmärtämään oman elämänsä syntisyys. Myös pyrkimys estää lähimmäisten syntiset teot.
3. yhdistyneet kirkot

 

3. Anglikaaninen kirkko syntyi Englannissa 1500-luvulla. Englannin kuningas Henrik VIII irrotti Englannin kirkon paavin alaisuudesta. Anglikaanisessa kirkossa on sekä katolisia että protestanttisia piirteitä. (77 miljoonaa)

1. Anglikaanikirkosta irtaantunut babtismi, 110 miljoonaa (Ei lapsikastetta, kaste aikuisena. Nimi tulee englannin kielen sanasta babtise, eli kastaa)
2. Anglikaanikirkosta irtaantunut metodismi, 70 miljoonaa (Oli anglikaaninen herätysliike, joka itsenäistyi Yhdysvalloissa omaksi kirkoksi)

6. Merkittävin on helluntailaisuus, joka syntyi Yhdysvalloissa 1900-luvulla babtismin ja metodosmin pohjalta. Helluntaiherätys korostaa Pyhän Hengen kastetta, sen merkkinä näkyvää kielilläpuhumista ja että sen seurakuntien jäsenet ovat elävässä uskossa.
   Sen jäsenmäärää on vaikea arvioida, mutta siihen arvioidaan kuuluva 115 miljoonaa jäsentä.

1. Adventisteja 18 miljoonaa kastettua jäsentä, lisäksi kastamattomat (Odottavat Jeesuksen toisten tulemisen tapahtuvan pian)

8. Muita ovat mm. Pelastusarmeija, anababtistit (joihin kuuluu mm. amishit) sekä Ranskan

Muistisääntöjä:

Luterilainen = Lutherin perustama kirkko

Refromoitu / Kalvinismi = Calvinin perustama

Anglikaaninen = Englannin

Helluntai = Holy Ghost = Pyhä Henki

Babtismi = Babtise = kastaa

Adventismi = Adventti = Jeesuksen saapuminen

Venäjäksi:

1. Христианство является крупнейшей религией мира

Иисус из Назарета

Христианство возникло на основе иудаизма вокруг жизни и учения Иисуса из Назарета. Из небольшой религии, последователями которой первоначально была группа рыбаков, со временем выросла крупнейшая мировая религия, оказавшая влияние на все западные общества.

Иисус из Назарета родился в скромных условиях около 2000 лет назад. Он критиковал иудейских книжников и внешнюю, лицемерную религиозность. Вокруг него собрались слушатели, из которых позднее двенадцать стали его учениками.

Образ жизни Иисуса вызывал сильное раздражение среди фарисеев и книжников. Примерно в возрасте тридцати лет Иисус был арестован и приговорён к распятию.

Его ближайшие последователи глубоко скорбели, но были удивлены, обнаружив, что гробница Иисуса пуста. Сначала ангел сообщил им о воскресении Иисуса, а позже сам Иисус явился своим последователям.

Ранняя Церковь

Последователи Иисуса основывали своё учение на его наставлениях и вере в воскресение. Они распространяли Евангелие, то есть Благую весть об Иисусе, и создавали христианские общины.

Важнейшими последователями Иисуса были Пётр и Павел. В сирийской Антиохии ученики пожелали, чтобы их называли «христианами». Это название происходит от титула Иисуса Христа, который в иудейской традиции означает Помазанного Царя.

Первые христиане переживали тяжёлые времена и подвергались жестоким гонениям со стороны римлян. Важным событием для распространения христианства стало обращение императора Константина Великого в христианство, после чего христианство стало разрешённой религией в Римской империи.

Ранние христиане начали собирать свои учения, и на их основе был сформирован Новый Завет, вошедший в Библию наряду с Ветхим Заветом. О жизни и учении Иисуса наиболее подробно рассказывают четыре Евангелия: от Матфея, Марка, Луки и Иоанна.

Мусульмане также признают Иисуса, однако для них он является пророком, а не Богом.

2. Христианское учение и образ жизни

Христианское учение основывается на наставлениях Иисуса и его последователей. Разногласия относительно вероучения существовали уже с первых веков христианства, однако общие взгляды были закреплены на церковных соборах и отражены в символах веры.

В символах веры христианство определяется как монотеистическая религия. Однако Бог существует в трёх ипостасях: Отец, Сын и Святой Дух. Веря в искупительную смерть Сына, то есть Иисуса Христа, христианин получает прощение грехов и возможность войти в Царство Небесное. Святой Дух укрепляет и поддерживает веру.

Например, для Свидетелей Иеговы Иисус является важной фигурой, но они не верят в Святую Троицу. Поэтому их не относят к христианским церквям в традиционном понимании.

Разделение христианства на различные церкви

Различные толкования веры приводили к крупным расколам в истории христианства. Самым значительным стал раскол между Восточной православной и Западной католической церквями в 1054 году.

Второй крупный этап разделения произошёл в XVI веке во время Реформации, начатой Мартином Лютером. В результате от Католической церкви отделились многочисленные протестантские церкви, включая лютеранство, ставшее основным направлением в странах Северной Европы.

Экуменизм

Ненависть и вражда противоречат учению Иисуса, которое подчёркивает прощение и даже призывает любить своих врагов. Согласно христианскому учению, важное место занимает любовь к ближнему, то есть забота обо всех людях.

Христианские церкви сблизились благодаря экуменическому движению, то есть сотрудничеству между церквями. Экуменизм стремится сосредоточиться на том, что является общим в вере и учении.

В результате экуменического движения различные христианские конфессии в последние десятилетия стали подчёркивать общехристианское единство. Это означает совместное распространение Евангелия, несмотря на небольшие различия в догматике.

Основные направления христианства

1. Римско-католическая церковь
2. Православная церковь
3. Протестанты (например, лютеране относятся к протестантам)

5. Евангелическо-лютеранская церковь

Протестантские церкви возникли в XVI веке под влиянием Реформации, начатой Мартином Лютером.

Они отделились от Римско-католической церкви.

Изображение: Мартин Лютер. Источник: Википедия.

Первоначально протестантизм представлял собой народное движение, возникшее вокруг Лютера и его соратников. Название «протестантский» происходит от слова «протестовать». Протестантские церкви выступали против методов деятельности и учения тогдашней Католической церкви.

Для протестантских церквей характерно особое подчёркивание значения Библии. Было важно перевести Библию на народные языки. Именно по этой причине, например, для финского языка была создана литературная письменность. Богослужения также стали проводиться на родном языке народа.

Центральное место заняла проповедь, то есть объяснение Евангелия и христианского учения. Поэтому Лютеранскую церковь нередко называют «Церковью Слова».

Некоторые протестантские церкви отказались от изображений в храмовых зданиях, поскольку, по их мнению, важнее слушать проповедь, чем созерцать изображения. В целом протестантские храмы украшены значительно скромнее, чем католические и православные.

Поскольку влияние папы римского в Католической церкви и в Европе стало чрезвычайно велико, многие честолюбивые люди стремились занять этот пост, руководствуясь далеко не всегда религиозными мотивами. Это стало одной из причин стремления протестантских церквей отказаться от жёсткой церковной иерархии.

Вместо этого особое значение получили миряне, а также личные убеждения каждого верующего.

Протестантские направления

1. Евангелическо-лютеранская церковь

Одно из крупнейших протестантских направлений. Около 72 миллионов верующих.

2. Реформатская церковь

Второе крупное протестантское направление, возникшее под влиянием учения Жана Кальвина. Также известно как кальвинизм.

Реформатские церкви широко распространены в Швейцарии, Нидерландах и некоторых регионах США. Они отличаются от лютеранских церквей рядом богословских и практических аспектов. Обе традиции подчёркивают важность Библии, однако имеют различные взгляды на значение причастия и церковное устройство.

Примерно 75 миллионов верующих.

К реформатским церквям также относятся:

• Пресвитерианская церковь (особенно распространена в Шотландии; отличается главным образом церковным устройством).
• Пуританизм (возник в Англии, оказал большое влияние на США. Пуритане считали необходимым распространять Священное Писание повсюду и помогать людям осознать собственную греховность, а также препятствовать греховным поступкам).
• Объединённые церкви.

3. Англиканская церковь

Возникла в Англии в XVI веке. Английский король Генрих VIII вывел английскую церковь из-под власти папы римского.

Англиканская церковь сочетает в себе как католические, так и протестантские черты.

Около 77 миллионов верующих.

4. Баптизм

Возник как движение, отделившееся от Англиканской церкви.

Около 110 миллионов верующих.

Особенности:

• не признаёт крещение младенцев;
• крещение совершается в сознательном возрасте.

Название происходит от английского слова baptize («крестить»).

5. Методизм

Также возник из англиканской традиции.

Около 70 миллионов верующих.

Первоначально являлся англиканским движением духовного пробуждения, а затем в США оформился как самостоятельная церковь.

6. Пятидесятничество

Одно из наиболее значительных протестантских направлений. Возникло в США в XX веке на основе баптизма и методизма.

Пятидесятники подчёркивают:

• крещение Святым Духом;
• говорение на иных языках как один из признаков этого крещения;
• необходимость живой и личной веры.

Точное число последователей определить сложно, но обычно оценивается примерно в 115 миллионов человек.

7. Адвентисты

Около 18 миллионов крещённых членов плюс некрещёные последователи.

Особенность движения заключается в ожидании скорого Второго пришествия Иисуса Христа.

8. Другие протестантские группы

К ним относятся:

• Армия спасения;
• анабаптисты (в том числе амиши);
• французские гугеноты.

 

Ukrainaksi

1. Християнство є найбільшою релігією світу

Ісус із Назарета

Християнство виникло на основі юдаїзму навколо життя та вчення Ісуса з Назарета. З невеликої релігійної спільноти, що спочатку складалася з кількох рибалок, з часом виросла найбільша світова релігія, яка вплинула на всі західні суспільства.

Ісус із Назарета народився у скромних умовах приблизно 2000 років тому. Він критикував юдейських книжників та зовнішню, лицемірну релігійність. Навколо нього зібралися слухачі, серед яких згодом дванадцять стали його учнями.

Спосіб життя Ісуса викликав велике невдоволення серед фарисеїв і книжників. Приблизно у тридцятирічному віці Ісуса заарештували та засудили до розп'яття.

Найближчі послідовники Ісуса глибоко сумували, але були дуже здивовані, коли побачили, що його гробниця порожня. Спочатку ангел сповістив їм про воскресіння Ісуса, а пізніше сам Ісус з'явився своїм послідовникам.

Рання Церква

Послідовники Ісуса ґрунтували своє вчення на його настановах і вірі у воскресіння. Вони поширювали Євангеліє, тобто Добру Новину про Ісуса, і засновували християнські громади.

Найважливішими послідовниками Ісуса були Петро та Павло. В Антіохії Сирійській учні захотіли, щоб їх називали «християнами». Ця назва походить від титулу Ісуса Христа, який в юдейській традиції означає Помазаного Царя.

Початок історії християн був непростим: вони зазнавали жорстоких переслідувань з боку римлян. Важливою подією для поширення християнства стало навернення імператора Костянтина Великого до християнства. Після цього християнство стало дозволеною релігією в Римській імперії.

Перші християни почали збирати свої писання та вчення, на основі яких був сформований Новий Заповіт, що увійшов до Біблії разом зі Старим Заповітом. Про життя та вчення Ісуса найбільше розповідають чотири Євангелія: від Матвія, Марка, Луки та Івана.

Мусульмани також визнають Ісуса, але для них він є пророком, а не Богом.

2. Християнське вчення та спосіб життя

Християнське вчення базується на настановах Ісуса та його послідовників. Розбіжності щодо точного змісту віровчення існували ще від початку історії християнства, однак спільні погляди були закріплені на церковних соборах і викладені в символах віри.

У символах віри християнство визначається як монотеїстична релігія. Проте Бог існує у трьох особах: Отець, Син і Святий Дух. Вірячи в хресну смерть Сина, тобто Ісуса Христа, християнин отримує прощення гріхів і може потрапити до Царства Небесного. Святий Дух є силою, яка підтримує та зміцнює віру.

Наприклад, для Свідків Єгови Ісус є важливою особою, але вони не вірять у Святу Трійцю. Тому їх не вважають християнами в традиційному розумінні.

Поділ християнства на різні церкви

Різні тлумачення віри спричинили в історії великі розколи. Найважливішим із них став поділ між Східною православною та Західною католицькою церквами у 1054 році.

Другий великий розкол відбувся у XVI столітті під час Реформації, започаткованої Мартіном Лютером. Унаслідок цього від Католицької церкви відокремилося багато протестантських церков, включно з лютеранством, яке стало основним напрямом у країнах Північної Європи.

Екуменізм

Ненависть і ворожнеча суперечать вченню Ісуса, яке наголошує на прощенні та навіть закликає любити своїх ворогів. Важливою частиною християнського вчення є любов до ближнього, тобто турбота про всіх людей.

Християнські церкви зблизилися завдяки екуменізму, тобто співпраці між церквами. Екуменізм прагне зосередитися на тому, що є спільним у вірі та вченні.

Унаслідок екуменічного руху різні християнські конфесії в останні десятиліття наголошують на загальнохристиянській єдності. Це означає спільне поширення Євангелія попри невеликі догматичні відмінності.

Основні напрями

1. Римсько-католицька церква
2. Православна церква
3. Протестанти (наприклад, лютерани належать до протестантів)

5. Євангелічно-лютеранська церква

Протестантські церкви виникли у XVI столітті під впливом Реформації, започаткованої Мартіном Лютером.

Вони відокремилися від Римсько-католицької церкви.

Зображення: Мартін Лютер. Джерело: Вікіпедія.

Спочатку протестантизм був народним рухом, що сформувався навколо Лютера та його соратників. Назва «протестантський» походить від слова «протестувати». Протестантські церкви виступали проти способів діяльності та деяких елементів учення Католицької церкви того часу.

Для протестантських церков характерним є особливе підкреслення значення Біблії. Важливо було перекласти Біблію народними мовами. Саме тому, зокрема, для фінської мови колись було створено літературну писемність. Богослужіння також повинні були проводитися народною мовою.

Центральне місце посіла проповідь, тобто пояснення Євангелія та християнського вчення. Саме тому Лютеранську церкву часто називають «Церквою Слова».

Деякі протестантські церкви відмовилися від використання зображень у храмах, оскільки, на їхню думку, важливіше слухати проповідь, ніж розглядати образи. Загалом протестантські храми оздоблені значно скромніше, ніж католицькі та православні.

Оскільки влада Папи Римського в Католицькій церкві та в Європі стала дуже значною, багато честолюбних людей прагнули зайняти цю посаду з мотивів, далеких від релігійних. Це було однією з причин, чому протестантські церкви хотіли позбутися жорсткої церковної ієрархії.

Натомість більшого значення набули миряни, а також особисті переконання кожного віруючого.

Протестантські напрями

1. Євангелічне лютеранство

Один із протестантських напрямів. Близько 72 мільйонів вірян.

2. Реформатська церква

Другий великий протестантський напрям, що виник під впливом учення Жана Кальвіна. Його також називають кальвінізмом.

Реформатські церкви поширені в Швейцарії, Нідерландах і деяких регіонах США. Вони відрізняються від лютеранських церков певними богословськими та практичними аспектами. Обидві традиції наголошують на важливості Біблії, але мають різні погляди на значення причастя та церковний устрій.

Близько 75 мільйонів вірян.

До реформатських церков також належать:

• Пресвітеріанська церква (особливо поширена у Шотландії; відрізняється головним чином церковним устроєм).
• Пуританізм (виник в Англії та вплинув на США. Пуритани вважали необхідним поширювати Святе Письмо всюди, допомагати людям усвідомлювати власну гріховність і перешкоджати гріховним учинкам).
• Об'єднані церкви.

3. Англіканська церква

Виникла в Англії у XVI столітті. Англійський король Генріх VIII вивів Англійську церкву з-під влади Папи Римського.

Англіканська церква поєднує католицькі та протестантські риси.

Близько 77 мільйонів вірян.

4. Баптизм

Напрям, що відокремився від Англіканської церкви.

Близько 110 мільйонів вірян.

Особливості:

• не визнає хрещення немовлят;
• хрещення здійснюється в дорослому або свідомому віці.

Назва походить від англійського слова baptize («хрестити»).

5. Методизм

Також виник в англіканському середовищі.

Близько 70 мільйонів вірян.

Спочатку був англіканським рухом духовного оновлення, а згодом у США сформувався як окрема церква.

6. П'ятидесятництво

Один із найважливіших протестантських напрямів. Виник у США в XX столітті на основі баптизму та методизму.

П'ятидесятники наголошують на:

• хрещенні Святим Духом;
• говорінні іншими мовами як ознаці такого хрещення;
• необхідності живої та особистої віри.

Кількість послідовників оцінюють приблизно у 115 мільйонів осіб.

7. Адвентисти

Близько 18 мільйонів охрещених членів, а також певна кількість неохрещених прихильників.

Особливістю є очікування близького Другого пришестя Ісуса Христа.

8. Інші протестантські групи

До них належать:

• Армія Спасіння;
• анабаптисти (зокрема аміші);
• французькі гугеноти.