Koealue ukrainaksi (AI-käännös)

Етика і мораль

Етика і мораль означають майже одне й те саме. «Етика» — слово грецького походження, а «мораль» — латинського. Обидва можна перекласти словом «звичай» або «поведінка». Вони розглядають, як правильно діяти. Вони міркують над тим, що є правильним, а що неправильним.

Між мораллю та етикою є відтінок різниці: етика людини — це принципове уявлення про те, що є правильним і неправильним. Це також наука, що досліджує такі питання, наприклад, на яких цінностях ґрунтується уявлення про добро і зло.
Мораль означає практичну поведінку людини відповідно до її етичних принципів.

Наприклад:
До моралі людини може входити обіцянка не купувати і не споживати продукти, що містять інгредієнти тваринного походження, через повагу до прав тварин.
Етика розглядає підстави такої обіцянки. Чи є етичним використовувати тварин як їжу?

Уявлення про правильне й неправильне формуються на основі наших цінностей. Для людини з прикладу повага до тварин має велику вагу.
На формування моральних уявлень впливає багато чинників: батьки, учителі, друзі, медіа та власний досвід. Мораль здобувається у спільноті так само, як мова чи культура поведінки. Релігія або світогляд можуть значно впливати на формування моралі.
Здатність розмірковувати над тим, що правильно, а що неправильно, є частиною людської природи.

Норми захищають цінності

Що ти вважаєш важливим і цінним?
Цінність — це щось хороше, важливе й бажане.
Норма — це наказ, заборона або правило.

Норми захищають цінності. Наприклад, правило «дотримуйся світлофора» захищає безпеку та здоров’я людей — речі, які вважаються важливими.
Існує багато різних систем норм: закони Фінляндії, правила гри у хокей, шкільні правила або, наприклад, десять заповідей.

З нормами пов’язане поняття санкції, тобто наслідку. За порушення можуть бути покарання, а за дотримання — нагорода. Покаранням може бути штраф, залишення після уроків або осуд інших. Нагородою — стипендія, похвала чи схвалення.
Навіть добре чи погане сумління — це теж санкції.

Самоцінність — це те, що є цінним само по собі (щастя, справедливість).
Інструментальна цінність — це засіб для досягнення самоцінності. Гроші самі по собі не є цінністю, але за їх допомогою можна досягти бажаного, наприклад, забезпечити родину домом.

Норми виникають на основі цінностей. У культурах, де рівність цінується високо, існує багато законів для її захисту. У різних культурах цінними вважаються різні речі.

Цінності й норми спрямовують людину. Цінності надають життю сенс.
Наша система цінностей формується, як і мораль: на неї впливають батьки, школа, суспільство.

Християнські цінності значно вплинули на західне суспільство, хоч це не завжди помітно. Вчення Ісуса про турботу про слабких відображено у законодавстві. Нагірна проповідь вплинула також на Загальну декларацію прав людини ООН.

Світогляд і світосприйняття

Світогляд — це образ світу.

Це уявлення про те, яким є світ (всесвіт, історія, культура, довкілля...).
Він різний у різних культурах і в різні епохи.
На нього впливають власний досвід і засоби інформації.
Кожна людина має свій власний світогляд.

Світосприйняття / світогляд у широкому сенсі:

Ширше, ніж звичайний світогляд.
Широке уявлення про світ і життя.
Містить цінності. Замислюється над тим, що важливо в житті.
Надає життю сенс.

Світогляд і світосприйняття впливають на мислення та поведінку.
Уявлення давніх фінів про всесвіт дуже відрізнялися від того, що мають сучасні люди з науковими знаннями.
Індійський індуїст може сприймати суспільну нерівність інакше, ніж, наприклад, християнин. В індуїзмі існує вчення про переродження, згідно з яким людина заслужила своє місце в суспільстві вчинками в попередньому житті.

Науковий світогляд базується виключно на науковому мисленні й не розглядає те, на що наука не може дати відповіді.
Людина з релігійним світоглядом може міркувати інакше: питання про існування божества чи життя після смерті є важливими.
Нерелігійний гуманізм підкреслює людяність та гідність як міру всього.

Часто світогляд людини є поєднанням різних світоглядів.
Релігійний і науковий світогляди не обов’язково суперечать одне одному.
Людина може вважати, що світ виник у результаті Великого вибуху, але вбачати в цьому дію Бога.

Світогляд, як і цінності та мораль, формується під впливом багатьох чинників.

Християнський світогляд

Християнський світогляд є релігійним, і його центром є Бог.
Світ виник за волею Бога, і Бог створив людину, щоб любити її.
Людина — частина світу, але не його центр.

Питання про сенс життя знаходить відповідь у християнстві. Одним з джерел є Біблія.
Завдання людини — любити Бога і ближнього.
Головна мета — спасіння. Віра в життя після смерті є важливою.

За вченням церкви, людина — громадянин двох світів: видимого і невидимого.
Хоча остаточна мета — у потойбіччі, людина має обов’язки і в цьому світі.

Етичні настанови церкви: Як діяти?

Приклади життєвих ситуацій:

Продавець дає вам на 10 євро більше здачі. Чи повернете ви гроші, чи залишите собі?
Ви чекаєте автобус під сильним дощем. Автобус під’їжджає, але він переповнений. Ви розумієте, що можете не поміститися. Чи будете ви лізти без черги?
Уявіть, що у вас уже є водійські права: ви їдете додому пізно ввечері, майже без руху довкола. Вам дуже хочеться додому. Чи перевищите ви швидкість?
Ви залишили велосипед незамкненим, і його вкрали. У страховці вимагається, щоб велосипед завжди був замкнений. Чи скажете ви у заяві, що замкнули його?

Подумайте над відповідями, перш ніж продовжити читання.

Людина щодня стикається з дрібними етичними виборами. На якій підставі приймається рішення?
Мораль людини формується під впливом багатьох чинників.
Батьки вчать певних принципів, школа теж. Але кожен виробляє свій спосіб дії.

Церква і Біблія теж дають поради. Загальне правило: люби ближнього свого. Що це означає на практиці?
Важливо звертати увагу, чи завдає наш вибір шкоди іншій людині. Здатність поставити себе на місце іншого — важлива частина людяності.

Наприклад, можна виправдати залишення собі зайвих 10 євро тим, що це невелика сума для магазину. Але для маленького приватного бізнесу це може бути значна сума, що вираховується з зарплати власника. У великих магазинах касир може потрапити у складну ситуацію через нестачу. У цьому випадку ваша дія завдає шкоди іншому. Це також питання принципу: «Ці гроші не належать мені».

Десять євро не загрожують нікому життям, на відміну від перевищення швидкості, що може мати вирішальне значення у раптовій ситуації на дорозі. Це питання людського життя. Але багато людей постійно перевищують швидкість. Чому? Часто це виправдовують тим, що «всі так роблять». Так виправдовують багато дрібних порушень.

Іноді неправильні дії не спрямовані на конкретну людину. Страхові внески великі, і це дратує. Тому багато людей надають неправдиву інформацію у страхових заявках, бажаючи відшкодування за свої внески. Але саме страхові шахрайства є причиною високих внесків і суворих умов.

Поради з Біблії: Подвійна заповідь любові

Універсальна настанова про любов до ближнього міститься у подвійній заповіді, яку дав Ісус:

«Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, усім розумом твоїм і всією силою твоєю. Люби ближнього твого, як самого себе». (Мк. 12:30–31)

Що означає любов?
У грецькій мові є кілька слів для позначення любові.
Наприклад, любов між чоловіком та жінкою називається ерос.
Любов батьків до дітей, любов між братами і сестрами або любов Бога до людей — це агапе.
Є також філос — слово, яке є у слові «філософія» — любов до мудрості.
Філантропія означає людинолюбство — віру в доброту людей.

Філантропія — це безкорислива, універсальна любов до ближнього, незалежно від нації чи раси. Роблячи добро іншим, людина співпрацює з Богом. За добрі вчинки не очікують винагороди. Це служіння любов’ю.
Любов — це не лише почуття, а й дії заради іншого.

Ближнім є не лише близькі та знайомі нам люди. Кожна людина на землі заслуговує на добре ставлення, навіть злочинець.
Христос навчав любити навіть ворогів.

Нагірна проповідь: Любіть ворогів ваших

Нагірна проповідь — це збірка промов Ісуса. У них він дає поради про правильну поведінку.

Золоте правило

Принцип взаємності — золоте правило — існує в багатьох релігіях та культурах:
ставтеся до інших так, як хочете, щоб ставилися до вас.

Це можна застосувати, наприклад, у школі: якщо хочеш мати спокій на уроці, дай спокій і іншим. Поміркуй, що б ти відчував, якби тебе цькували, і втруться, якщо бачиш булінг. Допомагай, якщо тебе просять про допомогу. Ти теж хотів би отримати її, коли потребуєш.

Канони — настанови церковних соборів

Канони — це давня збірка правил та повчань для практичного життя.
Їх формулювали церковні собори.
Застосування старих канонів у нових умовах може бути складним, і подвійна заповідь любові може втілюватися по-різному в різних ситуаціях.

Але мета завжди одна: знайти правильний спосіб любити.

Короткий ПІДСУМОК всього матеріалу до іспиту

ЕТИКА

Досліджує моральні питання: як нам діяти, що правильно й неправильно, що таке хороше життя, які цінності є добрими.

Цінність = щось цінне
Поділяються на самоцінності і інструментальні цінності
Самоцінність = цінне саме по собі (сім’я, щастя)
Інструментальна цінність = засіб (дім, гроші)
Норма — наказ або заборона. Норми захищають цінності.

Глава 5: Світогляд

Світогляд = образ світу

Уявлення про те, яким є світ. Відрізняється в різних культурах. Впливають досвід та інформація.
Християнський світогляд: релігійний, у центрі — Бог. Містить уявлення про людину, світ, створення світу. Одне з джерел — Біблія.
Світогляд формують також медіа й реклама.
За вченням церкви завдання людини — любити Бога і ближнього.

Глава 6: Як нам діяти?

Людина щодня робить вибір.
Що є правильним? Чи можна помилятися несвідомо? Що керує нашими діями?
Впливають виховання, освіта, суспільна думка.
Етика (грецьке) і мораль (латинське) означають «звичай». Розглядають, як правильно діяти.

Вчення церкви про правильну поведінку:

Стисло в подвійній заповіді любові:

«Люби Бога… Люби ближнього, як себе».

Любов — це насамперед дія.
Люблять Бога і ближнього. Себе теж можна любити, але не більше за інших.
Нагірна проповідь — вчення Ісуса.
Канони — давні церковні правила.
Їх важко застосовувати до нових ситуацій, але мета одна: правильний спосіб любити.